ІНТЕРНЕТ – ЗАГРОЗА ЖИТТЮ.

ЯК УБЕРЕГТИ ПІДЛІТКА ВІД СТРАШНОЇ ПОМИЛКИ.

Руслана Федченко

 

Анотація

Повністю відкидає можливість самогубства лише той, для кого його власне життя є цінністю, вище якої нічого немає і бути не може.

Є люди сильні, вони йдуть на самогубство обдумано, в цьому проявляється їх сила. Є люди слабкі, у них самогубство це прояв слабкості. І є ще інші - більшість, звичайні люди. І якщо вони живуть, а не існують, то дуже часто їх розмірене, благополучне життя переривається якоюсь трагічною подією, що ставить їх на межу самогубства. У такі моменти людина настільки засліплена своєю бідою, що не здатна про щось думати, а тим більше мислити правильно. І тоді навіть сильні люди роблять непоправний крок, тоді як їм треба було тільки поглянути на ситуацію адекватно.

 

З кожним роком кількість користувачів світової мережі неухильно зростає. Більш того, разом із дорослими, доступ до комп'ютера отримують також і діти, а тому не секрет, що серед відвідувачів Інтернету зростає частка юної аудиторії. І хоча на екрані комп'ютера Інтернет представляється дитині абсолютно віртуальним світом, тим не менше в ньому існують загрози, здатні заподіяти реальну шкоду.

На відміну від дорослих Інтернет-користувачів, діти можуть не усвідомлювати небезпек, які підстерігають їх у Мережі.

Сьогодні справи йдуть таким чином, що будь-яка дитина, що виходить в Інтернет, може переглядати будь-які матеріали, а це насильство, наркотики, порнографія, сторінки, які підштовхують молодь до самогубства, вбивства і багато-багато чого іншого. Все це доступно в Інтернет без обмежень. (1)

На жаль спілкування дітей в Інтернеті може призвести не лише до великих неприємностей, насильства, сексуального рабства, але й може позбавити дитину самого цінного – життя. Суїцид підлітків в наш час стає більш поширеним через спілкування в мережі Інтернет.

Першим вченим, хто став науково досліджувати феномен суїциду, був французький соціолог Еміль Дюркгейм. У своїй праці «Самогубство» (1897 р.), він стверджував, що причини самогубства варто шукати зовні самовбивці, аналізуючи насамперед зовнішні (соціальні) обставини. Він вважав, що самогубства не мають прямого причинно-наслідкового зв’язку з нервово-психічними розладами, як це вважалось раніше. 

У багатьох державах доведення до самогубства карається законом. В українському законодавстві це питання розглядається в ст. 120 Кримінального кодексу України.(2)

В Інтернеті є багато сайтів, які підштовхують підлітків до самогубства.

Існує сайт із так званою «музикою», що називається «Какофонія». Какофонія - звуки, які справляють враження безладного, хаотичного їх нагромадження. Какофонія зазвичай створю­ється в результаті випадкового поєднання звуків, наприклад, коли настроюється оркестр. Деякі представники сучасного зарубіжного музичного мистецтва свідомо використовують у своїх творах елементи какофонії. Какофонія в Інтернеті — це «музика кохання», «музика смерті» тощо.

Вона є психічною зброєю, що розрахована на підлітків, у яких ще нестійка психіка. Тому якщо ви слухали щось подібне, маєте знати, що така «музика» може вплинути на ваш настрій і спричинити суїцидальну поведінку.(3)

Неформали Емо - найпоширеніша  субкультура  серед  підлітків.  Головне  для  представників  цієї  субкультури - емоції. І вони черпають їх звідусіль - із музики, книг, кіно. Часто в емо-музиці переважає крик («скрім»), плач, вереск. Серед інших субкультур  особливою  любов'ю  не  обділені,  особливо хлопчача частина емо. Їх вважають плаксіями і  всерйоз  не  сприймають.  Носять  виключно чорно-рожевий  одяг,  кеди,  часто  стрижуть волосся і залишають довгу чілку, що закриває пів-обличчя. Волосся і нігті нерідко фарбують у  чорний  колір.  Хлопці  вдягають  обтягуючі штанці з низеньким поясом і приталений верх. Люблять обвішуватися значками і фенечками, пірсинг,  часто  носять  маленькі  тонелі.  Мета їхнього одягу - стерти різницю між хлопчиком і дівчинкою. Прихильники  Емо  дуже  чутливі,  емоційні  діти,  які  виносять  протест «сірому,  буденному»  суспільству.  Але,  найголовніше,  цей  протест  може  бути небезпечним  для  самих  представників  цієї  субкультури,  оскільки  носить саморуйнівний характер.  Досліджуючи  Інтернет-сайти  Емо,  бачимо пропаганду самопошкодження та  самогубства  як протест  існуючому стану  суспільства, як  виклик дорослим.  Загроза полягає в тому, що дані  сайти  стають особливо небезпечним  для підлітків  через  їх особливості даного вікового  періоду,  який  характеризується  ще  несформованим  світоглядом, підвищеною вразливістю психіки, надемоційністю, зміною життєвих орієнтацій та значимих для дитини осіб, що призводить до негативного сприйняття світу, усвідомлення та  наслідування самогубства як єдиного засобу самовираження.(4)

Кіберагресія - відвідування сайтів агресивної (що пропагують ксенофобію, тероризм, расову та релігійну нетерпимість) і аутоагресивної (кіберсуїцид, онлайн-суїцид, суїцидальні домовленності, інформаційні ресурси про застосування засобів для суїциду з описом їх дозування і вірогідності летального результату) спрямованості. (5)

Нещодавно затримано адміністратора однієї з "груп смерті" в соцмережах, в якій підлітків схиляли до суїциду.

Слідство має в своєму розпорядженні дані про те, що з грудня 2013 по травень 2016 року зловмисники створили вісім віртуальних співтовариств у мережі «ВКонтакте», де відкрито пропагували суїциди і схиляли до їх здійснення неповнолітніх користувачів.

Як встановили слідчі, доступ до цих груп був суворо обмежений і здійснювався на розсуд адміністратора співтовариства. Новоспечені учасники мали пройти різні тести і завдання, у міру виконання яких прогресував рейтинг, що відкриває доступ до нових «можливостей»: контенту і завдань, пов'язаних з тематикою смерті, суїциду, спричиненням собі фізичних каліцтв і інсценуванням цих подій. Смерть пропагувалася як єдино правильний і красивий спосіб виходу зі складних життєвих ситуацій, культивувалися депресивні психологічні стани, застосування насильства відносно себе і оточуючих, а людські цінності - сім'я, друзі, освіта - критикувалися і висміювалися.

Як з'ясували слідчі, за відмову від виконання завдань слідувало безальтернативне виключення з групи, а кожен з учасників настільки дорожив своїм рейтингом, що не смів суперечити віртуальним авторитетам і вимушений був виконувати небезпечні завдання, аж до вчинення самогубства.

"Згідно з висновками психолого-лінгвистичної експертизи, в листуванні адміністраторів групи міститься спонукання до вчинення суїциду, що сприяло деформації інстинкту самозбереження  і девальвації смерті".(6)

Виділяють 16 основних мотивів суїцидальної поведінки.

  1. Переживання образи, самотності, відчуже­ності.
    1. Реальна або уявна втрата батьківської лю­бові, нерозділене кохання, ревнощі.
    2. Переживання, пов'язані зі смертю одного з батьків, розлученням батьків.
    3. Почуття провини, сорому, образи, незадо­волення собою.
    4. Страх перед ганьбою, глузуванням, при­ниженням.
    5. Страх перед покаранням.
    6. Любовні невдачі, вагітність.
    7. Почуття помсти, шантаж.
    8. Бажання привернути до себе увагу, викли­кати жаль, співчуття.
    9. Співчуття або наслідування приятелів,героїв, книжок, фільмів, захоплення Інтернетом.
    10. Алкоголізм, уживання наркотиків, токсич­них препаратів.
    11. Смертельні захворювання (СНІД).
    12. Зниження настрою, депресії.
    13. Надто критичне ставлення до себе.
    14. Очікувані успіхи не відповідають реальним досягненням.
    15. Страждання від невиліковних хвороб.

Запам’ятайте!!!

1. Той, хто говорить про суїцид, здійснює його. (з 10 підлітків, котрі говорили про самогубство, 7 скоїли це). Не ризикуй життям свого друга: якщо він заговорив про суїцид - це серйозно.

2. Самогубство можна попередити. (Біль­шість підлітків небезпечні самі для себе від 24 до 72 годин після першої спроби вбити себе.) Якщо хтось утрутиться в їхні плани, спроб біль­ше не буде.

3. Суїцид не успадковується від батьків. (Але треба пам'ятати, що в сім'ях, де хтось уже скоїв самогубство, підлітки потрапляють у зону підви­щеного суїцидального ризику.)

4. Суїциденти, як правило, психічно здорові.

5. Суїцидальні підлітки вважають, що їхні про­блеми серйозні. (У кожної людини своя думка про одну проблему: що для одного — «здорово», для іншого — «погано», для третього — «нормально».)

6. Суїцид є наслідком багатьох неприємностей. (Коли чаша терпіння переповнюється.)

7. Самогубство може здійснити кожен. («Тип» самогубця встановити неможливо: у підлітків із різних сімей бувають суїцидальні наміри. Це не тільки діти з бідних сімей, і не лише ті, хто погано вчиться і ні з ким не товаришує, але й ті, в яких немає проблем ні в школі, ні вдома).

8. Що кращий настрій у суїцидента, то біль­ший ризик. (Той, хто має серйозні наміри вмерти, ніколи не видасть себе підозрілою поведін­кою.)

9. Справжній друг може попередити самогуб­ство! (7)

 

 

Поради батькам, близьким та рідним, як ненав’язливо контролювати дитину?

  • Ø Підтримуйте довірливі стосунки з дитиною. Спонукайте її до обговорення побаченого в Інтернеті, заохочуйте звернення за порадами щодо спілкування в соціальних мережах, говоріть з дитиною про її онлайн-друзів;
  • Ø Спробуйте зробити так, щоб дитина додала Вас у друзі в соціальній мережі, якою вона користується, або хоча б зареєструйтесь у цій же соціальній мережі – так Ви зможете переглядати вміст її сторінки;
  • Ø Періодично переглядайте історію відвіданих дитиною сайтів та історію завантажень. (8)

Якщо у вас з’явилися підозри стосовно суїцидальної поведінки дитини, поспілкуйтеся з нею, підтримайте, покажіть як ви її любите. Намагайтесь довести, що всі проблеми в житті можливо вирішити, і ви в цьому допоможете їй. Надайте докази в тому ж Інтернеті, що люди з набагато більшими проблемами та вадами живуть щасливо і дякують Бога за те що дав їм життя.

Легшим для сприймання підлітків є короткометражні фільми та музичні кліпи. Обговорюючи тему сенсу життя з підлітком, можна продемонструвати відеоролики наукового або художнього змісту. Наприклад, можна запропонувати музичний кліп Ніка Вуйчича – хлопця, який народився без кінцівок. Після спроби самогубства він віднайшов сенс життя і ділиться ним з іншими:

http://www.youtube.com/watch?v=ecrsrzQ4V_M

https://www.youtube.com/watch?v=ZyyV79E07L8

Втрата сенсу життя є духовною кризою в житті людини, яка наважується на самогубство. Допомогти їй подолати цю кризу мають близькі люди. (9)

 

Використані джерела:

  1. 1.     [skvira4s.ucoz.ua/batkam/nebezpechnij_internet.doc], стор.1;
  2. 2.     [slavmmc.at.ua/Kolesova/2012/2012_Kolesova_suicid.doc], стор.1;
  3. [www.dptnzspl.com.ua/files/suicid.docx], стор.2;
  4. [http://poippo.pl.ua/files/pidrozdily/CPPSR/NP_DOC/molodizhni_sybkyltyru_2008.pdf], стор.2;
  5. [http://svitlosvit.com.ua/uploads/files/default/zsh-10-litvinenko-bezpeka.v.interneti.pdf], стор.2;
  6. [https://www.ukrinform.ua/rubric-society/2120769-grupi-smerti-vkontakte-pidstovhnuli-do-suicidu-15-pidlitkiv.html], стор.3;
  7. [www.dptnzspl.com.ua/files/suicid.docx], стор.4;
  8. [http://svitlosvit.com.ua/uploads/files/default/zsh-10-litvinenko-bezpeka.v.interneti.pdf], стор.4;
  9. [http://www.childfund.org.ua/irc/organizations], стор.4.

 

Виконавець:

методист Гайворонського професійного аграрного ліцею

Федченко Руслана Володимирівна

 

 

2 комментариев

Комментарий от: Драна А.В., методист відділу освіти, молоді та спорту м. Мала Виска. [Посетитель]
Драна А.В., методист відділу освіти, молоді та спорту м. Мала Виска.Дякую за важливу, корисну, актуальну інформацію.
9.02.2017 @ 11:08
Комментарий от: Аліна Захарчук [Посетитель]
Аліна ЗахарчукДякую за змістовну статтю! На даний час основним завданням вчителя та батьків являється ненав'язливий контроль за дітьми. Тому, що діти дуже багато часу проводять в мережі Інтернет.І тому ми повинні відгородити дітей від різних думок,та вчинків щоб вони не заподіяли собі ніякої шкоди.
13.02.2017 @ 19:21