Маніпулювання й пропаганда як загрози
у національно-патріотичному вихованні

 

Сергій Пляка

 

У статті розглянуто актуальні проблеми, з якими стикаються організатори виховного процесу під час реалізації завдань національно-патріотичного виховання дітей та молоді.

Розкрито сутність понять маніпуляція та пропаганда в умовах інформаційної війни. Наведено основні прийоми, якими користуються маніпулятори та вказано основні шляхи і механізми подолання їх негативного впливу.

 

 

Досвід державної політики впродовж усіх років незалежності України засвідчив, що національно-патріотичному вихованню дітей та молоді не приділялось достатньої уваги.

У зв’язку з цим, Стратегія національно-патріотичного виховання дітей та молоді вказує на актуальність цілої низки проблем, серед яких:

-          відсутність єдиної державної інформаційно-просвітницької політики щодо питань організації та висвітлення заходів із національно-патріотичного виховання;

-          перетворення інформаційного простору на поле маніпуляцій суспільною свідомістю, продукування ціннісної дезорієнтації [11].

Ми не маємо права зневажати інформаційною безпекою ніколи, а особливо зараз – у часи відкритого збройного конфлікту на Сході країни. Згідно зі статтею 17 Конституції України інформаційна безпека поставлена в один ряд з суверенітетом, територіальною цілісністю України та економічною безпекою, захист яких є найважливішою функцією держави та справою всього Українського народу [5].

З цього приводу дуже влучними словами, що відображають актуальність проблеми, до педагогів звернулась міністр освіти і науки України Л.М. Гриневич: «Сьогодні ви – на передовій боротьби за українську незалежність. На вас покладено дуже важке завдання – підготувати наших дітей і молодь до майбутнього. Яким буде це майбутнє? Про нього відомо лише одне – воно буде дуже відрізнятися від сьогоднішнього дня. Тому важливо дати дітям не лише знання, а підготувати їх до сміливого вирішення проблем, до того, як критично переосмислювати величезний потік інформації у сучасному інформаційному суспільстві» [9].

Відповідно до Концепції національно-патріотичного виховання дітей і молоді в сучасних умовах є «потреба в розробці заходів з інформаційної безпеки, спрямованих на запобігання негативним наслідкам впливу інформаційної війни» [8].

Інформаційна війна – це використання і управління інформацією з метою набуття конкурентоздатної переваги над супротивником.

Мета інформаційної війни – послабити моральні і матеріальні сили супротивника або конкурента та посилити власні. Інформаційна війна передбачає заходи пропагандистського впливу на свідомість людини в ідеологічній та емоційній галузях.

Головне завдання інформаційної війни – маніпулювання масами.

Основні методи інформаційної війни – спотворення інформаційних потоків та процесів прийняття рішень супротивника [3].

Основні загрози, з якими стикаються при реалізації завдань національно-патріотичного виховання, пов’язані з маніпуляціями та пропагандою. Тому організаторам виховної роботи у своїй роботі потрібно вміти розрізняти їх і вміти зводити нанівець їх негативний вплив.

Маніпулювання – це спосіб психологічного впливу, націлений на зміну напрямки активності інших людей, здійснюваний таким чином, що залишається непоміченим ними.

Маніпуляція свідомістю – це своєрідне панування над духовним станом людей, управління шляхом нав’язування людям ідей, установок, мотивів, стереотипів поведінки, вигідних суб’єкту впливу.

Пропаганда – це форма комунікації, спрямована на поширення фактів, аргументів, чуток та інших відомостей для впливу на суспільну думку на користь певної спільної справи чи громадської позиції [7].

Таким чином, маніпулювання – це більш прихований механізм, а пропаганда має яскраві зовнішні прояви.

Маніпулювання та пропаганда виявляють себе у різних формах, найпоширенішими з яких є:

-         міфи;

-         стереотипи;

-         фейки.

Якщо міфи та стереотипи використовувались і раніше, то використання фейків – ознака сучасних реалій. Фейк (Fake) – у перекладі з англійської мови означає «підробка», «фальшивка».

Сьогодні «фейками» називають :

-         фотографії, підроблені у фотошопі, та відеоролики, змонтовані у відеоредакторі, або відзняті зовсім в інший час та іншому місці; 

-         фальшиві новини, що неможна відрізнити від правди (раніше називалось «газетними качками»);

-         сторінки в соціальних мережах, створені від імені інших людей [4].

Останнім часом в Україні створено низку Інтернет-ресурсів, на яких можна знайти корисну інформацію щодо протидії фейкам. Серед них:

-         Міністерство інформаційної політики України http://mip.gov.ua/;

-         Інформаційні війська України http://i-army.org/;

-         Проект MediaSapiens http://osvita.mediasapiens.ua/

-         Stop Fake. Борьба с неправдивой информацией о событиях в Украине http://www.stopfake.org/

Протидія загрозам національно-патріотичного виховання полягає у медіа грамотності учасників навчально-виховного процесу та формуванні критичного мислення в учнів.

Концепція Нової української школи визначає однією із 10 ключових компетентностей випускника інформаційно-цифрову, яка «передбачає впевнене, а водночас критичне застосування інформаційно-комунікаційних технологій (ІКТ) для створення, пошуку, обробки, обміну інформацією на роботі, в публічному просторі та приватному спілкуванні. Інформаційна й медіа-грамотність, основи програмування, алгоритмічне мислення, роботи з базами даних, навички безпеки в Інтернеті та кібербезпеці. Розуміння етики роботи з інформацією (авторське право, інтелектуальна власність тощо)» [6].

Саме тому у роботі з учнівською молоддю варто наголошувати про мету інформаційних операцій, пояснювати прийоми, якими користуються пропагандисти.

Найпоширенішими технологіями маніпулювання свідомістю є:

-       хаотизація потоку повідомлень (виокремлення з сукупності нового невеликої кількості тих фактів, які мають відповідати відомим чітко сформульованим критеріям);

-       конструювання повідомлення з неповних висловлювань або уривків відео (однією з умов успішної фрагментації проблеми є її сенсаційність);

-       спотворення реальності (мовчання про багато важливих деталей та подання недостовірної інформації);

-       перебільшення певних образів (за відсутності аналітики та неможливості порівняти з правдою сприймається як реальність);

-       мовні маніпуляції (використання спеціальних слів, фраз, мовних оборотів, які створюють потрібний емоційний фон, методи побудови великих мовних конструкцій із чітко визначеними ефектами впливу на свідомість)

-       примітивізація аудиторії (спрощення висвітлення проблем призводить до примітивізму мислення);

-       часте повторення, що є основною умовою пропаганди (якщо зловживати цим прийомом – стереотипи підсилюються до стійких забобонів; повторення надає твердженням ваги додаткового переконання й перетворює їх на нав’язливі ідеї) [10].

До найбільш уразливої категорії, яка легко піддається негативному впливу пропаганди, відносяться діти та підлітки, адже у них тільки формуються ціннісні переконання, власна світоглядна позиція. Нестійка емоційно-вольова сфера дає можливість маніпуляторам негативно впливати на поведінку та вчинки дітей і підлітків.

Останнім часом соціологи фіксують суттєві зміни у ставленнях підлітків до політики та медіа. У цьому розрізі досить цікавими є результати фокус-групового дослідження «Нові небезпеки Інтернету під час воєнних дій очима дітей» [2]. Вони показують, що у дітей формується своєрідний мораторій на розмови про політику. Це реакція дітей на збройний конфлікт, але це означає збільшення дистанції до влади, що стає бар’єром для розвитку громадянського суспільства. Педагогам потрібно знаходити можливості й включати політичний контекст у розмову зі старшокласниками. Бо якщо зараз буде мораторій на політичні теми, то вже у наступного покоління можуть виникнути проблеми з демократією.

Місце Інтернету в житті дітей – це образ миру. Якщо зникає Інтернет, то фактично це і є війна, яка прийшла в життя. Якщо Інтернет з’являється, то відновлюється мир та спокій.

Для підлітків медіа – це віртуальний соціальний простір, у якому вони проводять частину свого вільного часу. І ця частина їхнього життя досить істотна. В середньому дві з половиною години діти приділяють телебаченню, а Інтернету – набагато більше. Тому на першому місці має бути психологічна безпека.

Окрім загроз, пов’язаних із відвертим шахрайством у мережі, Інтернет нині несе такі головні ризики, як біль, травматизація, розірваність спілкування. Порівняно з попередніми роками оцінка правдивості інформації в мережі дуже змінилася. Якщо раніше відомості в Інтернеті сприймалися як більш верифіковані, то зараз Інтернет стає скупченням суб’єктивної неперевіреної інформації. Телебачення, згідно зазначеного дослідження, на думку дітей, – більш надійне, бо там інформація якось перевіряється. Це дуже суттєвий зсув у ставленні до новітніх медіа, який зафіксували результати дослідження [1].

Отже, технології «промивання мізків» мають своєю мішенню руйнування ідентичності. Тільки зруйнувавши ідентичність, можна повністю змінити всі ставлення людини. Саме тому робота педагогів має бути спрямована на формування ідентичності дитини, розвитку критичного мислення, яке має бути найбільшим ворогом пропаганді та маніпуляціям свідомістю.

 

Список використаних джерел

1. Будівська Г. Медіаосвіта як протидія інформаційній агресії [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://osvita.mediasapiens.ua/
mediaprosvita/mediaosvita/mediaosvita_yak_protidiya_informatsiyniy_agresii/

2. Дорош М. Діти в інтернеті стикаються з новими «воєнними ризиками» [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://osvita.mediasapiens.ua/
mediaprosvita/kids/diti_v_interneti_stikayutsya_z_novimi_voennimi_rizikami_doslidzhennya/

2. Інформаційна війна [Електронний ресурс]. – Режим доступу: https://uk.wikipedia.org/wiki/Інформаційна_війна

3. Как распознать фейк [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://www.stopfake.org/kak-raspoznat-fejk/

4. Конституція України [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/254к/96-вр

5. Концепція Нової української школи [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://mon.gov.ua/Новини 2016/12/05/konczepcziya.pdf

6. Крисько В.Г. Секрети психологічної війни (цілі, завдання, методи, форми, досвід) [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://medbib.in.ua/sekretyi-psihologicheskoy-voynyi-tseli-zadachi.html

7. Наказ Міністерства освіти і науки України від 16.06.2015 р. № 641 «Про затвердження Концепції національно-патріотичного виховання дітей і молоді, Заходів щодо реалізації Концепції національно-патріотичного виховання дітей і молоді та методичних рекомендацій щодо національно-патріотичного виховання у загальноосвітніх навчальних закладах» [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://old.mon.gov.ua/ru/about-ministry/normative/4068-

8. Привітання Міністра освіти і науки Лілії Гриневич з Днем працівників освіти [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://mon.gov.ua/usi-novivni/novini/2016/09/30/privitannya-(video)/

9. Стельмашов А. З.М.І.: засоби маніпулювання інформацією [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://osvita.mediasapiens.ua/ethics/
manipulation/zmi_zasobi_manipulyuvannya_informatsieyu/

10. Указ Президента України № 580/2015 «Про Стратегію національно-патріотичного виховання дітей та молоді на 2016-2020 роки» [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/580/2015

 

Відомості про автора

Пляка Сергій Миколайович, методист науково-методичної лабораторії виховної роботи і формування культури здоров’я комунального закладу «Кіровоградський обласний інститут післядипломної педагогічної освіти імені Василя Сухомлинського».

2 комментариев

Комментарий от: Апостолова А.С., вчитель математики Оситнязької ЗШ [Посетитель]
Апостолова А.С., вчитель математики Оситнязької ЗШДуже цікава та актуальна стаття. Цікаво було прочитати про прийоми, якими користуються маніпулятори.
7.02.2017 @ 17:02
Комментарий от: Марина Лютинська [Посетитель]
Марина ЛютинськаДякую, Сергіє Миколайовичу, за цінну статтю, яка заставляє замислитись над питанням інформаційної війни в умовах якої ми перебуваємо. Дійсно покликання сучасного педагога навчити дітей розрізняти фейкову інформацію та захищати себе та близьких в тенетах інтернету.
7.02.2017 @ 21:14